Курсова робота з дисципліни Кримінальне право. Обсягом 27 аркушів формату А4. Захищена на "5".
Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого"
Підставою кримінальної відповідальності є наявність у діяннях особи складу злочину (ч. 1 ст. 2 КК України). У кожному складі злочину, як відомо, мають бути присутні чотири обов'язкові елементи: об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину, суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину.
Всі ці елементи важливі і обов'язкові. Саме у своїй сукупності вони й утворюють склад злочину. Проте, ймовірно, можна виділити один елемент, який є, умовно кажучи, системоутворюючим елементом. Це суб'єкт злочину. Саме суб'єкт злочину - фізична, осудна, яка досягла встановленого в законі віку особа, - вчиняє суспільно небезпечне, винне діяння. Немає такої особи - і немає підстав навіть для попереднього правового аналізу події.
Основними проблемами вчення про суб’єкт злочину на сучасному етапі розвитку законодавства залишаються питання осудності і встановлення ознак спеціального суб’єкта. Саме розмежування спеціального суб’єкта від загального дозволяє працівникам правоохоронних органів визначити чи мало місце злочинне діяння (дія чи то бездіяльність), і чи насправді підозрюваний передбачається тією чи іншою статтею КК України як злочинець (суб’єкт злочину).
Курсова робота розміщена в рамках партнерської програми.
Роботу додав користувач Cudryashka
План
Вступ
1. Поняття спеціального суб’єкта злочину.
2. Види спеціальних суб’єктів злочину.
3. Кримінально-правове значення спеціального суб’єкта злочину.
Висновок
Список використаної літератури
|